Конспект уроку на тему: Голонасінні

Тема уроку: Голонасінні

Мета уроку: 
навчальна: ознайомити учнів із загальною характеристикою голонасінних рослин, сформувати знання про основні ознаки голонасінних, розглянути їх різноманітність, життєвий цикл та розмноження на прикладі сосни звичайної; розвиваюча: розвивати вміння працювати з підручником, відрізняти рослин, які розмножуються насінинами;
виховна: виховувати бережливе ставлення до природи
Обладнання: підручник, дидактичний матеріал, гілка сосни, шишки сосни, ялини, презентація.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Хід уроку

 І. Організаційний етап
Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
Бесіда
   Які рослини називаються вищими, які нищими? (вищими є рослини, які мають органи: корінь, стебло, листки, квітку)
     Давайте пригадаємо будову квітки(Генеративні і вегетативні органи).
— Що входить до генеративних органів? (Квітка)
— А яку функцію виконує квітка?( у квітці дозріває насіння, як бере участь у розмноженні)
—Як бути рослинам  у яких немає квітки? Які ви знаєте такі рослини?
 ІІ. Мотивація навчальної діяльності
Тема сьогоднішнього уроку Голонасінні.
Проблемне запитання:
«Чому ряд рослин назвали Голонасінні» (запис відповідей на дошці)
IV. Вивчення нового матеріалу
1. Загальна характеристика голонасінних
Розповідь учителя.
Голонасінні вічно зелені рослини у яких листки живуть тривалий час. Сучасні голонасінні поширенні по всій Земній кулі. Відомо близько 800 видів. Розмножуються вони за допомогою насіння яке має різну форму і розміри. Голонасінні це вищі рослини у яких їх насінні зачатки та насіння лежить відкрито на плодолистках тому їх так і назвали.
Шишка ялини звичайної. Ви бачите насіння розташоване по два на кожній лусочці.
Розповідь учителя, складання схеми на дошці, демонстрація малюнків.
Сучасні голонасінні поділяють на чотири класи: саговникові, гінкгові, гнетові та хвойні.
Найбільше значення серед голонасінних мають хвойні.
Запитання до учнів.
-         Які хвойні рослини ви знаєте? (ялина, сосна)
Хвойні найчисельніші та найпоширеніші сучасні голонасінні рослини, вони налічують 600 видів.
За зовнішнім видом це дерева і кущі різних розмірів :від карликових ( сосна – пігмей- малюнок), до гігантських ( секвоя - малюнок).
Трав’янистих рослин серед хвойних не виявлено. Назву рослинам дали через голчасті ( лускоподібні листки - хвоїнки). У сосни веймутової хвоїнки понад 10 см. – малюнок. У більшості хвойних листки багаторічні, однак у деяких вони опадають(модрина)

2. Життєвий цикл голонасінних на прикладі сосни звичайної
Розповідь учителя, складання схеми на дошці.
Органи розмноження у сосни звичайної вперше формуються на 15–40-му році життя (залежно від місця зростання). До цього часу на деревах формуються шишки двох видів: дрібні чоловічі (до 2,5 см завдовжки) і великі жіночі (у деяких видів до 45 см завдовжки).
Червонуваті жіночі шишки утворюються на верхівках сьогорічних пагонів наприкінці весни. На осі такої шишки розміщені два види лусок: зовнішні — покривні — і внутрішні — насінні. На зовнішньому боці насіннєвої луски розміщені два насінні зачатки з пилковходами на верхівках.
Світло-жовті чоловічі шишки утворюються при основі молодих видовжених пагонів, вони зібрані групами. Чоловічі шишки мають лише один тип лусок. З їхнього нижнього боку розміщено два пиляки, у яких формуються пилкові зерна. Пилкове зерно вкрите двома оболонками. У двох місцях пилкового зерна ці оболонки мають між собою заповнені повітрям порожнини — повітряні мішки. Вони полегшують пилок, тому він може переноситися вітром на великі відстані.
Сосна, як і всі голонасінні рослини, запилюється вітром. Пізньої весни або на початку літа насінні луски жіночих шишок дещо відхиляються. Велика кількість пилку (полегшеного завдяки наявності двох повітряних мішків), принесеного вітром, потрапляє між насінні луски і затримується, прилипаючи до густої рідини, що виділяється через пилковхід. Рідина змочує пилкові зерна і всмоктує їх усередину насінного зачатка приблизно впродовж 10 хв. Після запилення насіннєві луски зближуються і залишаються щільно притиснутими до достигання насіння.
У сосни від запилення до запліднення минає 12–14 місяців. Запліднення (не подвійне) починається з проростання пилкової трубки, яка повільно просувається до яйцеклітини. Злиття жіночих і чоловічих ядер також відбувається повільно.
Після утворення зиготи розпочинаються розвиток зародка і формування насінини. Із заплідненої яйцеклітини розвивається зародок насінини, який складається з корінця, стебельця, кількох сім’ядоль (5–12) і бруньки, з покривів насіннєвого зачатка формуються покриви насінини.
Дозріває насіння наприкінці другого літа після запилення або на початку осені. У міру дозрівання жіноча шишка дуже розростається, з червоної вона стає зеленою, а потім — бурою. У дозрілої бурої шишки взимку або напровесні луски відхиляються, насіння висипається. Насінина сосни має прозорі крильця, за допомогою яких переноситься вітром. Висипання насіння відбувається через 1,5 року після запилення.
Насіння сосни проростає на будь-якому ґрунті: піщаному, кам’янистому, болотному, навіть на голих скелях. Молоді паростки можуть витримувати заморозки, нестачу вологи, але гинуть у тіні. Сосонки швидко ростуть, збільшуючись за рік на 30–40 см.
3. Різноманітність голонасінних.
( повідомлення учнів, презентація)
Модрина європейська, Тис ягідний, Гінкгове дерево.
До Червоної книги України занесенні: Ялівець високий, Тис ягідний, Модрина польська.

V. Узагальнення та систематизація знань.
      Заповнення таблиці

Характеристика представників вищих рослин
Рослини
Представники
Особливості будови
Розноження
Голонасінні
Ялина, сосна, модрина, кедр, тис ягідний, гінкгове дерево
Деревовидні форми, кущі. Видозміненні листки (хвоїнки). Орган утворення насіння - шишка
Триває протягом 3 років. Чергується нестатеве – статеве розмноження.
Покритонасінні
Заповнення після вивчення насткпної теми
Заповнення після вивчення настепної теми
Заповнення після вивчення насткпної теми


VI. Підбиття підсумків уроку. Оцінювання.
Проблемне запитання:
«Чому ряд рослин назвали Голонасінні» (аналіз відповідей на дошці які звучали на початку уроку)
VII. Домашнє завдання
Завдання для всього класу.
Підручник  § 42. Повідомлення на тему: «Значення голонасінних»







 Індивідуальні та творчі завдання.
1. Скласти сенкани на теми «Хвоя», «Шишка».

2. Підібрати або скласти загадки про ялину, сосну, шишки тощо.

Комментарии

Популярные сообщения